Аліменти на утримання дитини: порядок стягнення, розмір, строк та відповідальність за ухилення від сплати

У Конституції України (ст. 52) та Сімейному кодексі України (ст. 180) визначений природний обов’язок кожного з батьків: утримувати дітей до їх повноліття.

Цей обов’язок є рівнозначним матері і для батька, незалежно від наявності між ними шлюбних відносин. Сьогодні доволі часто зустрічаються випадки, коли після розірвання шлюбу, лише той з батьків, з ким проживає дитина, продовжує піклуватися та матеріально забезпечувати її.

Проте, ні у разі розірвання шлюбу, ні у разі відсутності шлюбних відносин взагалі, обов’язок утримувати свою неповнолітню дитину не зменшується. При цьому виникає питання про стягнення аліментів.

Так, сплачувати аліменти можна як у добровільному порядку, на договірній основі так і за рішенням суду.

Виплата аліментів у добровільному порядку:

Аліменти можуть сплачуватись за домовленістю між батьками. У такому випадку необхідно кожного разу отримувати розписку про виплату аліментів та про відсутність претензій від іншої сторони, або ж під час здійснення банківської операції з переказу коштів на рахунок дружини/чоловіка вказувати призначення платежу, суму аліментів, період за який сплачуються кошти. Такий спосіб, хоч і дозволяє уникнути судової тяганини, та на перший погляд, є найменш суперечливим, проте будь-яких гарантій, крім «чесного слова», не надає.

Виплата аліментів на підставі договору:

Батьки можуть укласти договір про участь одного з них у вихованні та утриманні дитини, де визначити обов’язок сплачувати аліменти у певній сумі та в певний період. До того ж у договорі можна прописати й інші зобов’язання та побажання сторін. У разі порушення такого договору, можна звернутись до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у порядку наказного провадження (ст. 96 ЦПК України). Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Тому у разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть також стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Виплата аліментів на підставі судового рішення:

Коли ж домовленості між батьками досягти не вдається, або ж батько/матір, взагалі, не сплачує аліментів та не бере участі у вихованні своєї дитини, найкращим способом захисту прав дитини буде звернення до суду з позовом про стягнення аліментів.

Враховуючи положення ст. 181 СК України, той з батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.

За подання позовної заяви про стягнення аліментів судовий збір не сплачується. Позов можна подати, як за зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача або позивача .

За судовим рішенням аліменти можуть бути присудженні у частці від доходу матері/батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд ураховує:

1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочка, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів:

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У 2017 році прожитковий мінімум для дітей відповідного віку з розрахунку на місяць:

січень-квітень

травень-листопад

грудень

Діти віком до 6 років

1355,00 грн.

1426,00 грн.

1492,00 грн.

Діти віком від 6 до 18 років

1689,00 грн.

1777,00 грн.

1860,00 грн.

Відповідно до розміру прожиткового мінімуму в 2017 році мінімальний розмір аліментів становить:

січень-квітень

травень-листопад

грудень

Діти віком до 6 років

406,50 грн.

427,80 грн.

447,60 грн.

Діти віком від 6 до 18 років

506,70 грн.

533,10 грн.

558,00 грн.

Коли розмір аліментів, присуджений судом є меншим мінімального розміру, органи соціального захисту виплачують державну допомоги, що дорівнює різниці між призначеним і мінімальним розміром аліментів.

Постановою КМУ № 146 від 26.02.1993 р. затверджено перелік доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів. Зокрема, судом враховується розмір заробітної плати, премії, нагороди, дохід від підприємницької діяльності, допомога по безробіттю, дивіденди тощо.

Строк, протягом якого повинні виплачуватись аліменти:

Відповідно до чт. 191 СК України за рішенням суду аліменти на дитину присуджуються від дня пред’явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів для отримання аліментів з відповідача, але не міг їх отримати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за 3 роки.

Аліменти виплачуються до досягнення дитиною повноліття – 18 років.

Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років.

Також слід зазначити, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів:

Злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дітей є злочином, відповідно до ст. 164 КК України.

Так, особа притягується до кримінальної відповідальності у разі вчинення будь-яких дій, спрямованих на невиконання судового рішення (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного чи приватного виконавця тощо), що в свою чергу призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів, у сумі виплат за 3 місяці таких платежів.

Злісне ухилення від сплати аліментів карається:

  • громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин,

  • арештом на строк до 3 місяців,

  • обмеженням волі на строк до 2 років.

Якщо особа вже була судима за ухилення від сплати аліментів і продовжує не виконувати свій батьківський обов’язок, то її може бути засуджено до громадських робіт на строк від 120 до 240 годин, арешт на строк від 3 до 6 місяців або обмеження волі на строк від 2 до 3 років.